Питання звільнення керівників підприємств ніколи не втрачає актуальності. До того ж своє розуміння дій керівника, який хоче звільнитись, наразі витлумачив Верховний Суд з огляду на Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – «Закон про ТОВ/ТДВ»). Це важливо врахувати й під час воєнного стану.

Зараз, звісно, ситуація виняткова. Бо ми маємо і воєнний стан, і спеціальні норми трудового законодавства на час війни, і нову судову практику щодо окремих ситуацій, що виникають з працівниками.

Нагадаємо, що на сьогодні вже є можливість змінювати керівника ТОВ та вносити відповідні зміни до ЄДР. Проте, як виявилось, серйозними перепонами у звільненні керівника є учасники товариства, які далеко не завжди (особливо під час воєнного стану) можуть зібратись та прийняти рішення на загальних зборах.

Пропонуємо наступний коментар до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.01.2022р. у справі №911/719/21:

Загальний порядок звільнення керівника ТОВ

Ч.1 ст.29 Закону про ТОВ/ТДВ загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч.1, 2 ст.30 Закону про ТОВ/ТДВ), у т.ч. обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них).

Причому рішення загальних зборів учасників з такого питання приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.4 ст.34 Закону про ТОВ/ТДВ).

Втім, важливим етапом обрання нового та звільнення попереднього керівника є порядок скликання загальних зборів, що прописано також у Законі про ТОВ/ТДВ.

Відповідно до ч.1-5 ст.32 Закону про ТОВ/ТДВ загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства - директором (якщо інший орган/особа, не визначені у статуті) у такому порядку:

1. Директор скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

2. Директор зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників (якщо інший строк не встановлений статутом). Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

3. Повідомлення про загальні збори учасників має містити, крім дати, часу, місця проведення, також і порядок денний зборів.

Чому так важливо ретельно дотримуватися порядку звільнення керівника, прописаного Законом про ТОВ/ТДВ та статутом товариства?

Покажемо це на прикладі. Так, ситуація, яка розглядалася у справі №911/719/21, є доволі поширеною: засновниками ТОВ є дві фізособи, що володіють 40% та 60% статутного капіталу відповідно. А згідно з п.18.11 статуту ТОВ загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють сукупно понад 60% голосів.

До речі, ситуація була б такою ж, якби кількість голосів була рівною (50% на 50%).

Адже приймати рішення про звільнення керівника ТОВ в обох випадках доводиться за присутності обох засновників.

Втім, у зазначеній судовій справі учасник ТОВ, який володіє 60% голосів, не з’явився на загальні збори, на відміну від учасника, який володіє 40% голосів.

Які наслідки порушення порядку звільнення керівника?

Маємо зазначити, що обов’язок належного повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів учасників покладено на керівника (або іншу уповноважену на це статутом особу).

Тому керівник має чітко виконати вимоги Закону про ТОВ/ТДВ та статуту, зокрема, не просто відправити повідомлення про заплановані збори, а поштовим відправленням з описом вкладення. Йдеться про саме повідомлення (де мають бути зазначені дата, час та місце проведення загальних зборів) та порядок денний загальних зборів (де одним з питань або єдиним питанням буде саме розгляд заяви керівника про звільнення). Цей перелік може бути інший згідно зі статутом.

Це важливо, адже фіскальний чек відділення поштового зв’язку з описом вкладення буде доказом в суді дотримання порядку направлення учасникам повідомлення про проведення загальних зборів. У судовій справі №911/719/21 саме недотримання цього порядку скликання загальних зборів й стало підставою для відмови керівнику ТОВ (позивачу) у задоволенні його позовної заяви судами всіх трьох інстанцій.

Як бути із заявою про звільнення? Який порядок надсилання її учасникам ТОВ?

Керівник ТОВ може звільнитись з підстав, визначених контрактом, або за загальними правилами, передбаченими КЗпП.

У нашому випадку керівник ТОВ звільнявся за власним бажанням (ст.38 КЗпП). Причому свою заяву про звільнення він надіслав учасникам ТОВ разом з повідомленням про проведення загальних зборів та порядком денним.

А як із відпрацюванням двох тижнів за приписами ст.38 КЗпП?

Справа в тому, що для керівника це не так важливо, як для іншого працівника. Загальні збори щодо вирішення питання про звільнення керівника не можуть відбутись раніше, ніж через 30 днів з моменту надсилання повідомлення про їх проведення. І до цього моменту керівник виконує функції керівника (хоча правильно сказати до обрання нового). Адже процедура звільнення керівника фактично закінчується внесенням змін до ЄДР та заміною його на нову особу.

Хоча Верховний Суд у вказаній судовій справі все ж таки наголошує на тому, що вимога ст.38 КЗпП в частині надсилання письмової заяви про звільнення за два тижні має бути дотримана. Хоча, на нашу думку, під час війни керівник, як і будь-який інший працівник, може скористатися нормами ст.4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» і наполягати на звільненні за обраною ним самостійно датою. Адже під час війни та ще й в зоні бойових дій, таке «відпрацювання 2 тижнів», а точніше попередження про звільнення з власної ініціативи працівника, не є обов’язковим.

Але звільнення з ризиком для життя навіть під час війни буває не в кожного. Саме тому суд наполягає на попередженні власників заздалегідь.

Важливо! Верховний Суд у постанові від 24.12.2019р. у справі №758/1861/18 дійшов висновку, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Що робити керівникові, якщо одна зі сторін бойкотує загальні збори?

Верховний Суд у справі №911/719/21 наголосив, що відповідно до статуту ТОВ та Закону про ТОВ/ТДВ питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відтак, єдиний можливий шлях у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників – це звернення до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими у зв’язку зі звільненням за власним бажанням, із записом до трудової книжки про звільнення на підставі ч.1 ст.38 КЗпП.

При цьому суду доведеться надати всі докази дотримання порядку повідомлення про своє звільнення та про скликання загальних зборів.

Як бути, якщо рішення не було прийнято загальними зборами?

У разі відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Судова практика визначає, що не вирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Крім того, суди вважають, що процедура звільнення директора із займаної посади не може вважатись завершеною внаслідок припинення лише трудових відносин з товариством. Оскільки повноваження директора як посадової особи припиняються з моменту прийняття відповідного рішення засновниками та внесення змін до ЄДР.

Таким чином:

– по-перше, трудові відносини директора з товариством мають бути припинені з дотриманням законодавства;

– по-друге, директора має бути виключено з ЄДР як керівника товариства.

Тому відсутність прийняття рішення про звільнення дає підстави керівнику ТОВ звернутись до суду і не лише з позовом про припинення трудових відносин, а й про виключення запису про нього як про керівника ТОВ з ЄДР.

Як бути, якщо засновник чи один зі засновників помер?

Верховний Суд наголосив, що у зв’язку зі смертю єдиного учасника ТОВ керівник позбавлений можливості реалізувати передбачене ч.1 ст.38 КЗпП його право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

При цьому суди визначають, що дотримання положень закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись у разі смерті засновника не може бути застосовано, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Тож, у такому разі звертатись до померлого засновника не потрібно, достатньо звернутись до суду відразу після прийняття рішення про звільнення з поданням доказів смерті засновника.

Як бути, якщо заява про звільнення має подаватись під час воєнного стану?

Верховний Суд у коментованій нами справі наголосив, що відповідно до статуту ТОВ питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів учасників, тому керівник товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відтак, навіть за умови, що звільнення за КЗпП та виключення звільненого керівника з ЄДР – це дві самостійні та окремі процедури, такий керівник без скликання загальних зборів учасників не може не лише звільнитись, а й звернутись до суду з позовом про припинення трудових відносин та виключення запису про нього як про керівника ТОВ в ЄДР.

І тут на заваді можуть стати не лише бойові дій, а й тимчасова окупація окремих територій України.

Звісно, ми не можемо заперечувати право керівника як працівника ТОВ скористатись ст.4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», зокрема, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника, розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві. Або скористатись можливістю призупинити трудовий договір з повідомленням учасників ТОВ у будь-який доступний спосіб (ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»), навіть за відсутності належної практики та різних позицій щодо практичного застосування цієї норми щодо призупинення трудового договору.

Проте звільнитись остаточно з відповідним записом до ЄДР такому керівнику у будь-якому разі не вдасться. І це та реальність, яку потрібно розуміти та враховувати під час дії воєнного стану або до моменту, коли з’явиться можливість зв’язатись з учасниками та обговорити питання проведення загальних зборів та прийняття відповідного рішення.

Тому, на нашу думку, навіть за умови запровадження воєнного стану питання звільнення керівника має вирішуватись з урахуванням встановленого Законом про ТОВ\ТДВ та статуту порядком – з повідомленням учасників та прийняттям відповідного рішення загальними зборами (чи одноосібно єдиним власником).

А от якщо учасник (єдиний власник ТОВ) володіє більшістю голосів для прийняття відповідного рішення, то тут достатньо мати інформацію чи будь-яке підтвердження факту смерті такого учасника, що дає підстави для звернення до суду з позовом про припинення трудового договору та виключення запису з ЄДР навіть в умовах воєнного стану (не очікуючи його скасування чи припинення).

Увага! Також відразу закриємо питання можливості проведення загальних зборів шляхом опитування учасників. Відповідно до п.1 ч.2 ст.36 Закону про ТОВ/ТДВ шляхом опитування не можуть прийматися рішення про обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу. Щодо керівника ТОВ (голови колегіального виконавчого органу) такої заборони немає в законі, тож варто звернутись до статуту: чи передбачені відповідні можливості у ньому. Не виключаємо ми й процесу заочного голосування (ст.35 Закону про ТОВ/ТДВ). При цьому обидві ці процедури мають бути сумісні із ситуацією запровадженого воєнного стану на території України.