Кожен суб’єкт господарювання у своїй діяльності зустрічається із запитами податкових органів про надання інформації та документів. Як показує практика, чим активніше він здійснює діяльність, тим частіше податкові органи надсилають йому запити. При цьому запит може надійти навіть у випадку, якщо суб’єкт господарювання не вчиняв жодних порушень.

Деякі керівники та головні бухгалтери підприємств вважають, що необхідно на будь-який запит (у т.ч. незаконний, безпідставний) податкових органів надати все те, що запитується, інакше податківці прийдуть на позапланову перевірку до такого підприємства і створять йому проблеми. Таких людей, які просто не хочуть конфліктувати з податківцями, дуже багато.

Інші керівники та головні бухгалтери підприємств вважають, що відповідь на запит необхідно надавати лише у тому випадку, якщо запит податкового органу відповідає вимогам чинного законодавства України. Я особисто підтримує позицію останніх та у цій статті поясню основні нюанси розгляду запиту податкового органу та підготовки відповіді на нього. При цьому необхідно зауважити, що у цій статті я не веду мову про запити, які податківці надсилають під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням або для визначення рівня звичайних цін.

Після того, як Ви отримали запит, в якому податківці вимагають від Вас надання письмових пояснень та документів, які підтверджують такі пояснення, необхідно розібратися, чи відповідає такий запит приписам чинного законодавства. Якщо запит не відповідає таким приписам, то він не є обов’язковим і відповідь на нього можна не надавати. Так, згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України (далі – «ПК України») у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п’ятим цього пункту, ПЛАТНИК ПОДАТКІВ ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ВІД ОБОВ’ЯЗКУ НАДАВАТИ ВІДПОВІДЬ НА ТАКИЙ ЗАПИТ.

Якщо ж податківці склали запит з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, і Ви своєчасно не надали відповідь на такий запит, то це згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Для того, щоб визначитися з тим, чи відповідає або не відповідає той запит, який Ви отримали, вимогам чинного законодавства, необхідно уважно ознайомитися з його змістом. Мені особисто ще не попадався жоден запит податкового органу, який був би складений правильно.

Вимоги до змісту запитів податкових органів прописані у ст.73 ПК України. Але ПК України містить й інші норми, які також стосуються запитів, а саме наступні:

Так, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає право контролюючих органів для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків… у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом. Отже, контролюючий орган має право отримувати від платника податків вказану вище інформацію та документи лише у порядку та на підставах, визначених законом.

Пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України передбачає обов’язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються КОНКРЕТНИЙ перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Таким чином, платник податків зобов’язаний подавати контролюючому органу документи не на будь-який запит або будь-яку вимогу, а лише на належним чином оформлену письмову вимогу (у випадках, визначених законодавством), яка повинна містити конкретний перелік запитаних документів та підстави для їх надання.

Пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України встановлює обов’язок платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Перейдемо до ст.73 ПК України, яка містить вимоги до змісту запитів.

Так, п.73.3 ст.73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує. Податківці складають запити по-різному. В одних запитах формально зазначаються якісь з тих підстав для надсилання запиту, які передбачені законодавством. Чому я вказує «формально»? – Тому що реально таких підстав у податківців не має, але вони їх вигадують у запиті. В інших запитах податківці вказують зовсім не ті підстави для їх надсилання, які передбачені законодавством. Що ж стосується інформації, яка підтверджує наявність підстав для надсилання запиту, то у більшості випадків податківці таку інформацію взагалі не зазначають у запиті;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати. При цьому необхідно нагадати, що як було вказано вище, такий перелік має бути КОНКРЕТНИМ. Майже у всіх запитах, які мені зустрічалися, податківці не вказували конкретний та вичерпний перелік того, що має бути надано платником податків. Якщо ж у запиті відсутній конкретний та вичерпний перелік того, що від Вас хочуть отримати, то у подальшому податківці зможуть провести у Вас позапланову перевірку на підставі того, що Ви начебто надали не всю запитану інформацію та (або) надали не всі запитані документи. Більш того, перелік запитаної інформації та документів має узгоджуватися з підставами для надсилання запиту, але на практиці податківці запитують і те, що взагалі не має жодного відношення до тих підстав для надсилання запиту, які зазначені у відповідному запиті;

3) печатку контролюючого органу. Раніше траплялися випадки, коли податківці надсилали запити без печатки податкового органу. Вже є судова практика, яка підтверджує, що такі запити складені з порушенням, а тому не є обов’язковими для платників податків. Те, що податківці забули поставити на запиті печатку, є їх особистою проблемою.

П.73.3 ст.73 ПК України встановлює, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Звертаю увагу на те, що у даному разі мова йде саме про виявлені факти, які свідчать про вчинене платником податків, якому надіслано запит, порушення. У той же час досить часто у запитах податківці вказують про те, що вони щось виявили, що свідчить про можливе вчинення порушення законодавства платником податків. Можливе вчинення порушення і вчинене порушення – це різні речі. Можливе вчинення порушення – це лише припущення. Вчинене порушення – це вже констатація факту. Крім того, в деяких запитах податківці взагалі зазначають, що вони виявили вчинення порушення не тим платником податків, якому адресовано запит, а його контрагентом;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПК України та (або) для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПК України;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Трапляються випадки, коли податківці не вказують у запиті, в якій конкретно податковій декларації платника податків виявлено недостовірність даних;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

– податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів (послуг) помилок при заповненні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 ПК України, та (або) порушення продавцем (покупцем) граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та (або) розрахунку коригування;

– акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та (або) порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

5¹) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

5²) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором;

6) в інших випадках, визначених ПК України.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 ПК України. Ст.42 ПК України регламентує листування платників податків та контролюючих органів. Так, п.42.2 ст.42 ПК України передбачає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), або надіслані засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (документи надсилаються в електронний кабінет).

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПК України).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

Наполегливо рекомендую зберігати разом з отриманим запитом і конверт, в якому такий запит було надіслано. Також рекомендую зробити роздруківку з сайту АТ «УКРПОШТА» інформації про дату отримання Вами запиту.