Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги надав наступні роз’яснення про те, що робити у випадку, коли сусід зверху залив водою квартиру та завдав матеріальні збитки:

Звичайно конфлікт можна вирішити мирним шляхом, домовившись про відшкодування завданої шкоди. Але що робити, якщо сусід не визнає своєї провини та уникає відповідальності. В результаті отримуємо пошкоджене житло, грибок на стінах та зіпсовані відносини із сусідом.

Така ситуація регулюється Цивільним кодексом України (далі – «ЦК України»). У ст.319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, але його дії не мають суперечити закону. Користуючись своїми правами та виконуючи обов’язки власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства не порушуючи права, свободи та гідність громадян, інтереси інших осіб. Тобто власник будинку чи квартири повинен стежити, щоб його квартира не стала джерелом шкоди для інших приміщень. Вихід з ладу водяного крану, шлангу, пошкодження труби на інші обставини, що спричинили затоплення квартири сусіда – відповідальність власника житла.

ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч.1, 2 ст.22 ЦК України).

Також особа, якій завдано шкоду, може вимагати відшкодування її в натурі: передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо, якщо інше не встановлено законом.

Крім відшкодування матеріальної шкоди, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Але якщо особа, яка завдала шкоду доведе, що шкода завдана не з її вини, а з вини інших осіб (ОСББ чи ЖКГ), вона звільняється від відповідальності. Наприклад, шкода завдана через неполадку загальної водяної труби, тепломережі, протікання даху будинку і т.д.).

Потерпілій стороні потрібно зафіксувати факт затоплення та зібрати необхідні документи (акт обстеження, експертиза завданих збитків, фото або відео фіксація).

Якщо сторонам не вдасться в добровільному порядку домовитися про відшкодування завданих збитків, потерпіла особа має право звернутися з позовом до суду.

Згідно зі ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.