Підставою притягнення до відповідальності стане порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням. Про це в ефірі Громадського радіо розповів радник Міністра внутрішніх справ України Іван Варченко. За його словами, МВС закликає відповідально ставитися до ситуацій, які можуть загрожувати життю та здоров'ю громадян, передусім – дотримуватися правил карантину. Також він зазначив, що правоохоронці вправі здійснювати рейди та перевіряти дотримання вимог Кабміну щодо карантину.

«Порушників притягуватимуть до відповідальності. Йдеться, звісно, про посадових осіб або відповідальних за суб'єкти господарської діяльності», – пояснив радник Міністра внутрішніх справ. Зокрема, дії правоохоронних органів зумовлені ст. 325 КК України, яка дозволяє притягати до кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням. Санкція статті передбачає штраф або обмеження волі до трьох років. А у разі, якщо це призвело до тяжких наслідків, порушення карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. У разі недотримання обмежень правоохоронні органи отримуватимуть сигнали від громадян та реагуватимуть на них.

«Є стаття 137, яка встановлює відповідальність і обов'язки громадян щодо охорони життя і здоров'я дітей. Там так само санкції від великих штрафів до п'яти років ув'язнення», – пояснив радник Міністра внутрішніх справ. Він також закликав не поширювати неправдиві чутки.

У період карантину з метою запобігання поширенню короновірусу варто уникати місць масового скупчення людей та зменшувати кількість непотрібних контактів.

Водночас в ефірі Громадського радіо юрист Владислав Власюк зауважив, що не бачить юридичних механізмів, як би можна було заборонити масовий захід під час карантину. За його словами, притягнення до адміністративної відповідальності нереальне, є дуже теоретична кримінальна відповідальність: «Я не кажу, що відсутність відповідальності це добре, просто звертаю увагу на те, що є значна проблема в законодавстві і було б непогано, окрім оперативних рішень методом карантину створити якісь норми в законодавстві, які визначали б критерії, що є масовим заходом, а що не є». Також він зауважив наступне: «Будь-який споживач має право на захист своїх прав, в тому числі на компенсацію витрат, які він поніс через скасовування заходу. Організатори, які турбуються про свою репутацію, зазвичай повністю компенсують кошти… Що робити, якщо їх не повертають? Теоретично організатори можуть сказати, що це форс-мажорні обставини, такі варіанти теж розглядаю. Переважно всі намагаються не скасувати, а перенести захід, відповідно тоді не мусять повертати гроші».