ПРО ТЕ, ЯК ФОПУ ПРАВИЛЬНО ПРИЙМАТИ ПРАЦІВНИКІВ НА РОБОТУ
Чинне законодавство України передбачає можливість здійснення фізичною особою-підприємцем своєї господарської діяльності самостійно та/або за допомогою праці найманих працівників.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців (як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців).
Відповідно до ст.21 КЗпП фізичні особи-підприємці мають право укладати трудові договори з найманими працівниками. Це означає, що фізична особа-підприємець має вести кадрову документацію. Також починаючи з 2015 року КЗпП не зобов'язує фізичну особу-підприємця реєструвати трудовий договір у службі зайнятості.
Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу. Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно, фізична особа-підприємець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов'язково подати повідомлення до ДПС за встановленою формою:
– засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Особливу увагу в трудовому законодавстві приділено легалізації трудових відносин. У новій редакції викладено ст.265 КЗпП «Відповідальність за порушення законодавства про працю». Штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи накладаються Держпраці в порядку, визначеному Кабміном. Виконання постанови Держпраці покладається на Державну виконавчу службу. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень трудового законодавства.