У постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.11.2019р. у справі № 420/1667/18 зазначено випадки, коли вартість викраденого не можна визначити без залучення експерта.

Обставини справи

Засуджений у своїй касаційній скарзі просив скасувати судові рішення щодо нього та закрити кримінальне провадження. При цьому він стверджував, що його дії хоча формально і містять ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки, оскільки не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди власнику майна. Крім того, засуджений звертав увагу на те, що у справі не призначалася експертиза щодо визначення вартості майна, яке він намагався викрасти, а тому його вини не було доведено належним чином.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення попередніх судів, з огляду на наступне:

Обов'язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав:

– по-перше, коли характер об'єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК України);

– по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 ст. 242 КПК України.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов’язок доказування покладено на прокурора, і саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. У разі, якщо в кримінальному провадженні не було проведено експертизу, суд має констатувати відсутність належного мотивування судами нижчих інстанцій своїх висновків про розмір заподіяних обвинуваченими збитків і, з огляду на недотримання стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального законодавства, ухвалити рішення про скасування оскаржених рішень.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов'язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта. Невиконання цього обов'язку слідчим чи прокурором тягне за собою ухвалення виправдувального вироку.