ПРО ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ УЧАСНИКІВ ТОВАРИСТВА
Відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2020р. у справі № 916/524/19.
Обставини справи
Учасник ТОВ звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ і двох учасників ТОВ про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ та скасування реєстраційних дій/записів.
Рішенням господарського суду позов задоволено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову до двох учасників ТОВ скасовано, в цій частині позовних вимог провадження у справі закрито. В решті рішення господарського суду залишено без змін.
Позиція Верховного Суду
Залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, колегія суддів КГС ВС зазначила наступне:
З касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується з позицією апеляційного господарського суду в частині закриття провадження щодо позовних вимог, заявлених до двох учасників ТОВ. Відповідачами у цій справі є ТОВ та фізичні особи – учасники ТОВ.
Верховний Суд констатує, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.
Позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ та скасування реєстраційних дій/записів як похідних обґрунтовано заявлено до ТОВ.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що провадження апеляційним судом закрито в частині позовних вимог, які були заявлені до учасників ТОВ. У частині позовних вимог, які були заявлені до ТОВ, рішення суду першої інстанції залишено без змін. З огляду на це помилковими є твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції «фактично позбавив позивача можливості на подальше виконання такого рішення, а відповідно і позбавив можливості захистити свої порушені права та законні інтереси».