ПРО УКЛАДЕННЯ І ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18) зазначено, зокрема, наступне:

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним способом на території України.

Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти – фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначати в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільно-правових правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов’язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.