Фізичні особи, які не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а самі організовували процес виконання робіт можуть працювати на підставі цивільно-правового договору. Факт виконання відповідних робіт з боку вказаних осіб буде підтверджуватися актами приймання-передачі виконаних робіт, а факт оплати за виконані роботи – відповідними відомостями на виплату готівки.

Директор підприємства, який є його засновником, не зобов’язаний укладати трудовий договір, йому цілком законно не нараховується та не сплачується заробітна плата, тому що такі відносини є корпоративними.

Відповідні положення містяться у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019р. у справі №824/189/19-а.

Обставини справи

Позивач у позові зазначав, що Управлінням Держпраці проведено інспекційне відвідування ТОВ з питань додержання законодавства про працю. В акті перевірки помилково зазначено, що надані цивільно-правові договори з працівниками носять всі ознаки трудових правовідносин, оскільки дані угоди визначають кінцевий результат, а не процес праці та не здійснюється у межах діяльності всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій. Це підтверджується отриманням оплати за виконану роботу одноразово за фактично виконану роботу, що свідчить про цивільно-правові відносини. Також позивач вказував, що директору ТОВ з травня по вересень 2018р. не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата, оскільки до того він виконував обов'язки директора, як єдиний засновник ТОВ.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне:

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що юридична особа та фізична особа як сторони відповідних договорів вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. Зі змісту укладених позивачем цивільно-правових договорів вбачається, що за дорученням замовника вказані особи зобов'язались на власний розсуд та ризик виконати роботи в обсязі і на умовах передбачених договором, не підпадають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати такі роботи.

Таким чином, із укладених договорів чітко випливає, що відповідні фізичні особи при виконанні договорів не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а самі організовували процес виконання робіт. Факт виконання відповідних робіт з боку вказаних осіб підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, а факт оплати за виконані роботи – відповідними відомостями на виплату готівки.

Враховуючи викладене в контексті даної спірної ситуації, з урахуванням спростованих під час судового розгляду справи порушень, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що постанови Управління Держпраці є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки підставою для їх винесення, стало помилкове трактування відповідачем цивільно-правових відносин позивача, оформлених у вигляді цивільно-правових договорів, як таких, що мають ознаки трудових, та повинні бути оформлені у вигляді трудових договорів.

Щодо порушень позивачем ст.94 КЗпП, то суд першої інстанції зазначив, що директор ТОВ здійснює керівництво підприємством (виконання функцій директора) та є його засновником. Заробітну плату він не отримував. Таким чином, суд встановив, що директор ТОВ одночасно є бенефіціарним власником (засновником) ТОВ та здійснює управління підприємством. Відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства без укладання трудового договору, є корпоративними, а отже, відсутній обов'язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.