Правова позиція:

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, а також не тотожні за процедурою виконання документації.

Формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Обставини справи:

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області «Про погодження на надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам» особі було надано погодження на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 1,00га. Землевпорядна документація була розроблена та пройшла державну експертизу у відповідача, що підтверджується відповідним висновком державної експертизи землевпорядної документації, у якому зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Після чого особа звернулася до Державного кадастрового реєстратора із заявою та документацією із землеустрою для проведення державної реєстрації земельної ділянки. Проте, особа отримала рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у якому зазначалося, що запитувана земельна ділянка у розмірі 0,9948га накладається на земельну ділянку загальною площею 78,21га, якій вже присвоєно кадастровий номер. Зважаючи на цю обставину, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. ГУ Держгеокадастру листом відмовило у задоволені вказаної заяви, посилаючись на неможливість ідентифікації ділянки, щодо якої подано заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки.

У результаті позивач звернувся до відповідача із новою заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, разом із відповідними документами, у якій додатково вказав інформацію про загальну площу, кадастровий номер та категорію земельної ділянки за основним її цільовим призначенням. ГУ Держгеокадастру листом знову відмовило у задоволені вказаної заяви без наведення конкретних мотивів, які покладені в основу такого рішення.

Позиція адміністративних судів усіх інстанції: рішеннями адміністративних судів усіх трьох інстанцій адміністративний позов задоволено.

При прийнятті рішення суди виходили з того, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки, що перешкоджає позивачу у реалізації його права на отримання земельної ділянки у власність.

Суди вказали, що поділ та об’єднання земельних ділянок за своєю суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суди також зауважили, що відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки він не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надати дозвіл на розробку технічної документації, або ні.

Отже, земельна ділянка, на яку претендує позивач має бути виділена із вже сформованої земельної ділянки та їй має бути присвоєний інший кадастровий номер. Тому таке звернення позивача ґрунтується на вимогах закону та спрямоване на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність у спосіб, передбачений законодавством.

Більш докладно про цю справу можна дізнатися зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.04.2021р. у справі №0640/4182/18.