Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема мають право пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2020р. у справі №916/1777/19.

Обставини справи:

ТОВ «Промелектроніка» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ДП «Одеський авіаційний завод» про стягнення 1 139 390,97грн. заборгованості (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), з них: 787 596,59грн. – пеня, 81 400,14грн. – 3% річних, 270 394,24грн. – інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати вартості одержаного товару.

Відповідно до п.7.2 укладеного сторонами договору в разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості. Згідно з п.7.6 договору неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.10.2019р. у задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням на недоведеність позивачем обставин порушення відповідачем умов договору, за відсутності у матеріалах справи актів приймання-передачі продукції, складених відповідно до умов договору, що свідчить про ненастання у відповідача обов’язку з оплати отриманої продукції.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2020р. рішення місцевого господарського суду було скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з відповідача на користь позивача 182 574,81грн. – пені, 81 400,14грн. – 3% річних, 270 394,24грн. – інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 17 090,86грн. судового збору за подання позову, 25 636,30грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 9800,00грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано наявністю підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 81 400,14грн. – 3% річних, 270 394,24грн. інфляційних втрат у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання з оплати одержаного за договором товару. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розрахунок пені позивача є методологічно вірним, водночас неправильним у зв’язку з включенням в період нарахування пені прострочення оплати за кожною накладною після сплину 6 місяців від дати, коли оплата мала бути здійснена (позивачем помилково не застосовано у розрахунку пені приписи ч.6 ст.232 ГПК України). У зв’язку з чим обґрунтованим є нарахування 365 149,52грн. пені. Проте судом зменшено суму неустойки на 50% відповідно до приписів ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України та стягнуто з відповідача на користь позивача 182 574,81грн. пені.

Позивач не погодився зі зменшенням судом апеляційної інстанції розміру пені та подав касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду:

Спір у справі стосується питання наявності (відсутності) підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв’язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором.

Предметом касаційного оскарження є питання правомірності часткової відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, з посиланням на безпідставне включення позивачем в період нарахування пені прострочення оплати за кожною накладною після сплину 6 місяців від дати, коли оплата мала бути здійснена. В іншій частині (у т.ч. в частині зменшення розміру пені на 50%) постанова суду апеляційної інстанції жодною зі сторін спору не оскаржується.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.1, 2 ст.217 ГК України).

Штрафними санкціями відповідно до ч.1 ст.230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За змістом положень ч.4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов’язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч.3 ст.6 ЦК України), у т.ч. мають право пов’язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017р. у справі №910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №916/804/17.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що відповідно до п.7.2 укладеного сторонами договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Згідно з п.7.6 договору неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені за період прострочення грошового зобов’язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано, є помилковим і таким, що не узгоджується з висновками щодо застосування норм права (ст.231, ч.1 ст.232 ГК України), викладених у наведених постановах Верховного Суду України та Верховного Суду.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу позивача слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції – скасувати в частині вирішення спору про стягнення пені та ухвалити у скасованій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 384 741,30грн. пені (що становить 50% від суми 769 482,59грн.).