Надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі довіреності, не допускається. Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019р. у справі №817/66/16.

Обставини справи

Приймаючи спірне рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення, КДКА виходила з того, що адвокат не виконав свій професійний обов'язок, встановлений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо укладення з КП договору про правову допомогу.

Позиція ВС

Положеннями ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, що узгоджується зі ст.14 Правил адвокатської етики.

Ч. 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ч.2 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентує вичерпні випадки вчинення договору про надання правової допомоги усно:

1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим – з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди – у найближчий можливий строк.

Системний аналіз положень ст.26 та 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дозволяє дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, крім випадків, передбачених ч.2 ст.27 цього Закону.

Таким чином, оскільки адвокатська діяльність позивачки в установленому законом порядку не припинена, укладення договору про надання правової допомоги слід вважати її професійним обов'язком, передбаченим законом.