У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.12.2019 р. у справі № 922/788/19 вказано, що електронне листування без електронного підпису є неналежним письмовим доказом.

Скаржник посилався на порушення судами ГПК України, оскільки при ухваленні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій не взято до уваги електронне листування позивача та відповідача.

Верховний Суд погодився з місцевим та апеляційним судами та визначив, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.