Новости судебной практики

news

ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІЦІЄЮ ГАЗОАНАЛІЗАТОРА «DRAGER ALCOTEST 6810» ВИЗНАНО НЕЗАКОННИМ

Постановою Київського апеляційного суду від 07.02.2020р. у справі № 759/21201/19 визнано відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння), через ряд порушень, допущених працівниками поліції. Так, однією з причин скасування постанови суду першої інстанції про притягнення водія до адміністративної відповідальності було саме незаконне використання правоохоронцями газоаналізатору «DRAGER ALCOTEST 6810».

Обставини справи

Водія звинувачено у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

В апеляційній скарзі водія зазначено незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги водій посилався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. На думку апелянта поза увагою судді суду першої інстанції залишилось те, що огляд на стан алкогольного сп’яніння водія було проведено за допомогою приладу «DRAGER ALCOTEST 6810», результати якого у будь-якому разі не могли бути визнані допустимим доказом. Зокрема, вказано на те, що прилад «DRAGER ALCOTEST 6810» не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом та є несертифікованим приладом, що відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015р. № 1452/735 (далі – «Інструкція») та положень ч. 2 ст. 266 КУпАП унеможливлювало використання цього приладу працівниками поліції. Між тим, останнє калібрування цього приладу було здійснене із пропуском встановленого строку вдвічі.

Також апелянт вказав, що наведене, з огляду на положення ч. 5 ст. 266 КУпАП було підставою для визнання одержаних результатів недійсними. Звернув увагу і на те, що після незгоди водія із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, останній висловив бажання пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, на що, у порушення вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП та Інструкції отримав відмову від працівників поліції. Ці обставини не знайшли свого відображення на відеозаписі із нагрудної камери поліцейських, який зупинився відразу після проходження тесту. У зв'язку із викладеним водій після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення особисто звернувся до закладу охорони здоров'я, де було проведено експертне судово-токсикологічне дослідження його крові та результати якого не виявили у ній будь-які спирти.

Окрім цього, на думку апелянта не могли бути визнані у якості належних та допустимих доказів вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення пояснення свідків. На переконання апелянта, відсутність повного відеозапису із місця події безумовно підтверджує викладені у апеляційній скарзі доводи щодо обстановки на місці події та свідчить про незаконність дій працівників поліції, а доводи судді суду першої інстанції у цій частині є фактично припущеннями, які не ґрунтуються на зібраних матеріалах.

На підставі вказаного вище водій просив в апеляційній скарзі постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд постанову місцевого суду про притягнення водія до адміністративної відповідальності скасував, з огляду на наступне (цитуємо уривки зі змісту постанови суду, розміщений у Єдиному державному реєстрі судових рішень):

«

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 у вину поставлено керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння визначені ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР України та Інструкцією. За змістом цих нормативних документів водій зобов’язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, відповідно до п.6 розділу I, п. 1 розділу II Інструкції, за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Пунктом 22 Розділу III Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати те, що поліцейські при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначених вимог закону у повній мірі не дотримались, а суддя місцевого суду, не врахувавши наявні порушення закону ухвалив рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду, як на доказ послався зокрема на тест, зроблений за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», ARBH-0023, результат якого становив 0,61%. Однак із таким висновком судді погодитись безспірно не можливо.

Так, вимоги, які поширюються на медичні вироби та допоміжні засоби до них, а також встановлюють умови введення їх в обіг та/або експлуатацію і проведення процедури оцінки відповідності, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013р. № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів».

Відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2017р. № 122, Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за ведення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг. Орган з оцінки відповідності інформує, зокрема Держлікслужбу про всі видані, змінені, доповнені, тимчасово припинені, відкладені або відхилені сертифікати відповідності.

Відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Між тим, відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010р. № 95, строк дії свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6810» про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010р., вичерпаний 10.02.2015р.

Таким чином, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп’яніння проводився за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.

Із урахуванням викладеного, огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», проведений із порушенням вимог Інструкції та положень ст. 266 КУпАП, у зв’язку із чим, результати проведеного огляду не могли бути використані судом, як беззаперечний доказ вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду, як на докази, послався також і на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також на відеозапис події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського. Однак із таким висновком судді погодитись безспірно не можливо. Так, протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суд приходить до висновку про те, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Щодо пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то із матеріалів справи вбачається, що ці пояснення складені у вигляді рукописної інформації про свідків та про особу щодо якої складався протокол про адміністративне правопорушення та місця проведення певних дій. Інші обставини завчасно були надруковані на відповідному бланку. Суд звертає увагу на те, що ці пояснення самі по собі не можуть бути використані у якості доведення вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння з огляду на те, що результати проведеного огляду неможливо використати у якості допустимого доказу вини ОСОБА_1.

Окрім наведеного, неможливо визнати у якості належного доказу вини ОСОБА_1 і наявний у матеріалах справи відеозапис із нагрудної камери поліцейського. Так, на вказаному відеозаписі момент проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння фактично не зафіксований, відеокамера фіксувала інші об`єкти. Із указаного відеозапису неможливо зробити висновок щодо присутності свідків на місці події, а також порядку проведення огляду. Наведене, указує на неналежність відеозапису вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом витлумачені на користь ОСОБА_1. У зв`язку із цим, постанова судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.01.2020р. щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.»

Запорожский адвокат - Дудник Игорь Геннадиевич. Все виды юридических услуг

Конфиденциальная, квалифицированная, своевременная и доступная правовая помощь

© 2019, All Rights Reserved