Позивач просив суд усунути та не чинити перешкод йому у вихованні та спілкуванні з донькою та сином, а також визначити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми до досягнення ними повноліття шляхом встановлення систематичних особистих побачень без присутності матері без обмеження місця зустрічей та з правом поїздок по території України, у т.ч. до бабусі згідно з запропонованим графіком.

Позивач зазначав, що після того як він одружився вдруге, відповідач почала перешкоджати йому спілкуватися та бачитися з дітьми, зустрічатися особисто, замінила замки в квартирі, у зв’язку з чим він змушений чекати дітей біля під’їзду, оскільки в інший спосіб побачитися з ними не має можливості.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Суд виходив з того, що зазначений спосіб участі батька у вихованні дітей забезпечить справедливий баланс між правами та обов’язками сторін, рівність таких прав і обов’язків по відношенню до дітей, які мають однакову прихильність до обох батьків.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо доцільності зміни способу участі батька у вихованні дітей та зменшення часу для їх особистих побачень та прийняв нове рішення про часткове задоволення позову. При цьому суд апеляційної інстанції врахував висновок органу опіки та піклування.

Позивач подав касаційну скаргу, в якій зазначав про те, що висновок органу опіки та піклування не можна вважати обґрунтованим, оскільки в ньому не визначено місце проведення зустрічей з дітьми, присутність або неприсутність матері, натомість вказано, що в іншій час позивач може бачити дітей за домовленістю з відповідачем, не взявши до уваги наявність тривалого конфлікту між колишнім подружжям та неможливість дійти згоди щодо участі у спілкуванні з дітьми.

Касаційний цивільний суд змінив постанову суду апеляційної інстанції та визначив порядок побачень батька з дітьми без присутності матері.

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до ст. 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Суд касаційної інстанції роз’яснив, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Суд касаційної інстанції визнав вірним висновок суду першої інстанції, який встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір’ю, зазначив про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері. А суд апеляційної інстанції, визначаючи порядок побачень дітей з батьком, у резолютивній частині не зазначив про відсутність чи присутність матері дітей під час зустрічей, не врахував наявність конфлікту між батьками та неможливість самостійно дійти згоди у вихованні дітей, а також наявність перешкод, які відповідач чинила батьку у спілкуванні з дітьми, тому касаційний суд дійшов висновку про доцільність проведення побачень дітей з батьком у запропонованому органом опіки та піклування порядку без присутності матері, оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2019 р. у справі № 753/15487/18).