Верховний Суд відправив на повторний розгляд справу про приватизацію підвалу-магазину в одному з будинків у Тернопільській області. За нього сперечаються Міносвіти й мешканці будинку.

Підставою для цього став висновок, що нежитлові приміщення багатоквартирних будинків, наприклад, підвали, не належать до житлового фонду. Отже, вони є самостійним об'єктом цивільних правовідносин. Про це йдеться у постанові, яку ухвалила Велика Палата Верховного Суду.

Мешканець селища Вишнівець на Тернопільщині просив скасувати рішення місцевого виконкому, у якому постановили, що право власності на підвальні приміщення будинку, в якому він мешкає, належить державі. Будинок раніше був у власності Вишневецького професійного ліцею (а отже – у Міністерстві освіти), потім його приватизували, а ось підвал площею 219 кв. м виявився спірною територією.

На думку позивача, підвал є допоміжним приміщенням і належить співвласникам будинку. А тому рішення виконкому порушує його права як одного з власників. Під час першого розгляду суд став на сторону мешканців будинку. Апеляційний суд також залишив це рішення без змін. Міністерство освіти вирішило судитися далі та дійшло до Верховного Суду.

У Великій Палаті Верховного Суду вирішили, що зважаючи на Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир також є співвласниками допоміжних приміщень будинку. Допоміжні приміщення (наприклад, сходові майданчики, комори, підвали) передаються людям безкоштовно і окремо їх приватизувати не потрібно.

"Водночас законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежитлового приміщення як окремого об'єкта нерухомості", – зауважили важливий нюанс у постанові суду.

Так, нежитловим приміщенням вважається таке, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Отже, якщо квартири приватизують, то право власності на ці приміщення у їхніх жителів автоматично не виникає.

"Для розмежування допоміжних і нежитлових приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і з загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання", – йдеться в постанові Великої Палати Верховного Суду.

У цій справі суди не встановили, чи є спірне приміщення нежитловим, тому що ще під час проектування будинку передбачалося, що там будуть магазини. А тому судам потрібно було з'ясувати, чи є воно допоміжним.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що є підстави скасувати попередні судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.