Обставини справи:

Державне підприємство «Енергоринок» (далі – ДП «Енергоринок») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі – ДП «НАЕК «Енергоатом») про визнання недійсним одностороннього правочину.

Так, ДП «Енергоринок» просило суд визнати недійсною заяву ДП «НАЕК «Енергоатом» про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої відповідач вважає припиненими свої грошові зобов'язання перед позивачем у розмірі 27 936 977,23грн., а суму заборгованості позивача перед відповідачем зменшено з 2 501 622 147,48грн. до 2 473 685 170,25грн.

Суд першої інстанції позовну заяву задовольнив.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Позивач з рішенням суду апеляційної інстанції не погодився і подав касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду:

Постановою Верховного Суду у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021р. у справі №910/11116/19 касаційна скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін. При цьому Верховний Суд визнав за необхідне уточнити висновки апеляційного суду наступним чином:

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов'язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.