Позивач оскаржував постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за невиконання вимоги дорожніх знаків 4.10 «Круговий рух», 1.4.1 «Напрямку руху» та порушення вимоги пункту 33 ПДР.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Під час апеляційного провадження позивач направив до суду апеляційної інстанції клопотання про забезпечення можливості проведення судового засідання у цій справі (без зазначення дати такого) в режимі відеоконференції, у зв’язку з віддаленістю його проживання та утримання ним двох малолітніх дітей, які часто хворіють.

Ухвалою апеляційного суду було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання позивача з тих підстав, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду, а не його обов’язком. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що необхідності участі позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції немає. У той же день суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засідання за відсутності позивача та його представника.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.09.2020р. у справі №161/16812/15-а) погодився з доводами касаційної скарги, що клопотання позивача від 11.11.2016р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було розглянуто судом апеляційної інстанцію лише 21.12.2016р., що не відповідало вимогам закону (статті 122¹ КАС України), яким визначено порядок реалізації учасником судового процесу наданого йому процесуального права участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також суд касаційної інстанції дійшов висновку, що розгляд клопотання апелянта про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції в день проведення такого судового засідання, не повідомлення вчасно останнього про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цього клопотання, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки позивач мав правомірні сподівання, що він зможе прийняти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (про що просив у клопотанні).

На підставі вказаного вище суд касаційної інстанції задовольнив касаційну скаргу позивача, ухвалу апеляційного суду скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.