ПРО ТЕ, ЯК ДОВЕСТИ ВСТУП В УПРАВЛІННЯ ЧИ ВОЛОДІННЯ СПАДКОВИМ МАЙНОМ
Верховний Суд визначив, що може бути доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном.
Суть справи: позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частини житлового будинку. Вона зазначила, що після смерті її батька спадкоємцями в рівних частинах залишилися вона та сестра.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову.
Судові рішення мотивовано тим, що позивач не надала жодних доказів того, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, а тому підстав для визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за законом та правилами Цивільного кодексу УРСР (в редакції, чинній на час дії правовідносин) не має.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 25.03.2020р. у справі №305/235/17 залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, обґрунтував своє рішення наступним:
Згідно зі статтями 549, 554 Цивільного кодексу УРСР спадкоємець прийняв спадщину якщо він:
1) фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.
Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:
– довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним;
– довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню;
– копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини;
– запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі);
– інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.