ПРО СТЯГНЕННЯ ВИТРАТ НА ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Суть справи: До закінчення судових дебатів у справі позивач зробив заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, в якій послався на доданий до позову договір про надання правничої допомоги і додаткову угоду до цього договору, у якій сторони домовились, що розмір гонорару адвоката складає 50тис.грн.
Проте доказів понесення таких витрат саме у даній справі (зокрема, платіжного доручення про перерахування коштів, прибуткового касового ордеру, тощо) заявник суду першої інстанції не надав ні з вказаною заявою, ні протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Суд першої інстанції залишив таку заяву позивача без розгляду, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19 касаційну скаргу позивача було залишено без задоволення. Верховний Суд вказав, що позивач не надав доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов’язаних з розглядом саме даної справи у заявленому розмірі, з огляду на відсутність у додатковій угоді, яку позивач вважав доказом понесення таких витрат, посилань на даний судовий спір.