У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.07.2020 р. у справі № 127/16354/17 було зроблено наступні висновки:

«Належність майна до спільної сумісної власності подружжя може виключатися в разі набуття такого майна за час шлюбу, але за кошти, які належали одному із подружжя особисто.

…

Відповідач спростував презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що факт витрачання спільних коштів подружжя для придбання спірної квартири підтверджується положеннями договору купівлі-продажу нерухомого майна та її заявою про надання згоди на придбання спірної квартири в інтересах сім’ї, що не була витребувана та досліджена судами із матеріалів нотаріальної справи, є неспроможними, оскільки нотаріусом при посвідченні правочинів не перевіряється та не встановлюється джерело походження коштів на придбання майна. Саме по собі надання згоди на придбання спірної квартири відповідачем не має правового значення, оскільки письмова згода на укладення одним із подружжя договорів на відчуження нерухомого майна, що потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, необхідна при розпорядженні таким майном, а не на його придбання.»