Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності на 1/2 частину майна в порядку спадкування за законом.

Позивач зазначав, що після смерті матері він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій з підстав пропуску строку на прийняття спадщини.

Позивач посилався на те, що він захворів і фактично позбавився зору, тому не зміг у встановлений законом строк подати заяву по прийняття спадщини. А сестра позивача ввела державного нотаріуса в оману, не вказавши його в заяві про прийняття спадщини як спадкоємця, та таємно від нього оформила спадщину. Відповідач після спливу шестимісячного терміну повідомила позивача, що нею отримано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері.

Відповідно до довідки центру первинної медико-санітарної допомоги позивач перебуває на лікарському обліку з діагнозом: ІХС. Дифузний кардіосклероз. Глаукома обох очей.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Так, суди виходили з того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки після відкриття спадщини позивач захворів на тяжку хворобу, яка швидко прогресувала в бік погіршення стану його здоров’я, що спричинило втрату зору. Зазначена хвороба об’єктивно створила перешкоди позивачу для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, так як вся його увага була спрямована на лікування. При цьому заява позивачем подана з відносно незначним пропуском строку.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.07.2020р. у справі №172/888/18) не погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову.

Верховний Суд вказав, що відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Суд касаційної інстанції вказав, що вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Верховний Суд зауважив, що при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди встановили, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини сплив у травні, а позивач звернувся до нотаріальної контори у липні з заявою про прийняття спадщини.

Оскільки на час звернення до нотаріальної контори стан здоров’я позивача не змінився, на лікуванні він не перебував, Верховний Суд дійшов висновку, що хвороба позивача не була об’єктивною та непереборною перешкодою, з якою закон пов’язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Тому Верховний Суд вказав, що у позивача були відсутні об’єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, а суди зробили безпідставний висновок про задоволення позову.