Вироком суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу було визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 1 275 грн.

Захисник у касаційній скарзі зазначав, зокрема, що суди не звернули увагу на те, що стороною обвинувачення всупереч ст. 290 КПК України не було надано доступу до матеріалів кримінального провадження стороні захисту.

Суд першої інстанції як на підтвердження виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України послався на протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, в якому зазначено, що в присутності двох понятих підозрювана та її захисник відмовилися засвідчити підписами підтвердження факту надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Захисник посилався на те, що цей протокол сам по собі не є підтвердженням факту відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження в розумінні положень ст. 290 КПК України.

Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції перевірив вказані доводи захисника і встановив, що сторона обвинувачення після завершення досудового розслідування обвинуваченому і захиснику надала доступ до усіх матеріалів досудового розслідування, однак сторона захисту відмовилась від ознайомлення з матеріалами провадження. Тому апеляційний суд зробив висновок, що органи досудового розслідування і суд не допустили істотних порушень вимог КПК України, які тягнуть за собою скасування вироку суду.

Касаційний кримінальний суд погодився з доводами захисника. Суд зазначив, що сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, – прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК України). При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов’язки і не порушила прав учасників кримінального провадження (зокрема, права вимагати відкриття матеріалів провадження та права на ознайомлення з цими матеріалами).

Касаційний кримінальний суд зауважив, що ч. 10 ст. 290 КПК України регламентовано спеціальний порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження. Так, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК України, допускається лише на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлено певний строк для такого ознайомлення.

Касаційний кримінальний суд звернув увагу на те, що іншого порядку підтвердження факту відкриття матеріалів стороною кримінального провадження протилежній стороні в разі зловживання нею своїми процесуальними правами (зволікання при ознайомленні з матеріалами або відмови у письмовому підтвердженні факту надання доступу до матеріалів) у КПК України не передбачено.

Оскільки сторона обвинувачення не використала механізму, закріпленого в ч. 10 ст. 290 КПК України, застосування якого дозволяє у процесуальний спосіб вирішити проблему із зволіканням при ознайомленні з матеріалами, а також із відмовою сторони кримінального провадження у виконанні свого процесуального обов’язку письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їй доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів, а суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи захисника та відповідні встановлені судом першої інстанції обставини справи, Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 11.12.2019 р. у справі № 279/1513/17.