У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2019р. у справі №910/6491/18, від 21.08.2019р. у справі №917/1489/18, від 05.02.2020р. у справі №904/2082/19, від 03.04.2020р. у справі №910/17626/18 від 03.04.2020р. було зроблено наступний висновок:

«Аналіз зазначеної норми (мова йде про ст. 882 ЦК України) свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов’язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

…

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.»