У постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 було зазначено, серед іншого, наступне:

Виходячи із принципу свободи договору згідно зі ст.627 ЦК України сторони спору у п.4.2 договору пов’язали закінчення строку виконання відповідачем-покупцем зобов’язання з оплати вартості поставленої позивачем продукції із днем реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і цей день не враховується при обчисленні періоду прострочення виконання зобов’язання з оплати вартості поставленої позивачем продукції.

Відтак, з урахуванням положень ст.253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення боржника (відповідача) щодо виконання зобов’язання з оплати перед кредитором (позивачем), починається з наступного дня після настання події, з якою пов’язано його початок, а саме з наступного дня після проведення реєстрації податкової накладної позивачем-постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо останній день строку для оплати товару припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу ч.5 ст.254 ЦК України днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

При розрахунку суми інфляційних втрат позивачу належало виходити із періоду прострочення відповідача з 17.12.2018р. по 30.01.2019р., без урахування дня фактичної сплати вартості поставленої продукції 31.01.2019р.