У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021р. у справі №910/12876/19 був зроблений наступний висновок щодо застосування штрафу:

«Разом з тим умовами договору сторони, крім нарахування пені, погодили штраф у розмірі 10% від орієнтованої вартості послуг за Договором за порушення строків надання послуг на строк понад 10 календарних днів, та додатково штраф у розмірі 20% від орієнтованої вартості робіт по Договору у випадку відмови від надання послуг за порушення строку надання послуг на строк понад 30 календарних днів.

Задовольняючи позов у цій частині позовних вимог, суди дійшли висновку про можливість стягнення двох видів штрафу, передбачених Договором, оскільки норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов’язання, як пеня та штраф, та, відповідно, суб’єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань встановленням окремого виду відповідальності – договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, зокрема, передбаченого п.10.5 Договору додаткового штрафу в розмірі 10% від орієнтованої вартості робіт за Договором (п.3.1) та визначеного п.10.6 Договору додаткового штрафу в розмірі 20% від орієнтовної вартості робіт за Договором (п.3.1) в разі відмови від надання послуг (порушення строків надання послуг, передбачених Планом надання послуг, на строк понад 30 календарних днів).

За висновками судів, цими умовами передбачена різна відповідальність за порушення зобов’язання.

Однак стягнення штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за порушення зобов’язання, оскільки, як уже зазначалося вище, з установлених судами обставин справи вбачається, що відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов’язання за договором підряду на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов’язання на строк понад 10 календарних днів.

Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов’язання, що не узгоджується з приписами ст.61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Тому є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання робіт з впровадження цілісного програмного продукту, затримку поставки товару на строк понад 30 календарних днів; у решті штрафу слід відмовити.»