Недосягнення мети, з якою суб’єкти узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення.

Для кваліфікації дій суб’єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов’язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб’єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2020р. у справі №907/284/19.

Обставини справи:

Рішенням адміністративної колегії Закарпатського територіального відділення АМК (далі – «АМК») дії Товариства, ФОП Пасербовича Т.Л. та ФОП Рубіша В. визнано антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів, тендерів.

Рішення АМК мотивовано, зокрема, тим що у тендерних пропозиціях Товариства, ФОП Пасербовича Т.Л. та ФОП Рубіша В. наявні численні, однакові допущені помилки та значна схожість оформлення, завантаження пропозицій учасників з однієї і тієї ж ІР-адреси; подання пропозицій в один і той же день та практично в один час; однакове оформлення низки документів тендерних пропозицій учасників; численні однаково допущені помилки у вказаних документах; пов'язаність учасників; існування тісних господарських зв'язків між ФОП Пасербовичем Т.Л, ФОП Рубішем В. та Товариством тощо.

Місцевий та апеляційний суди погодилися з рішенням АМК.

У касаційній скарзі зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано доводи позивачів про те, що дії учасників торгів не були узгодженими і що доводи відповідача не доводять порушення законодавства про захист економічної конкуренції; відсутні належні докази обмеження конкуренції; відповідачем не проведено економічного аналізу ціни пропозицій.

Позиція Верховного Суду:

Верховний Суд погодився з рішеннями попередніх судів з огляду на наступне:

Для кваліфікації дій суб’єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов’язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб’єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Недосягнення суб’єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Отже, для визнання територіальним відділенням АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб’єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).