Позивач звернувся до суду з позовом про знесення самовільного будівництва та перепланування. Позивач зазначав, що після передачі гуртожитку на баланс міської ради його сусіди - відповідачі у справі, почали без погодження із відповідними органами та без його згоди влаштовувати переобладнання належних їм кімнат та приміщень загального користування таким чином, що у своє користування вони забрали всі допоміжні приміщення, а позивача залишили лише із однією кімнатою без можливості користуватися приміщеннями кухні, ванної та туалету.

Суд першої інстанції позов задовольнив та зобов’язав відповідачів знести самовільно вчинені перебудови в гуртожитку та не чинити перешкоди у користуванні кімнатами кухні, ванної, туалету, кімнати відпочинку.

Суд апеляційної інстанції вирішив відмовити у позові. Так, відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції зазначив, що неможливо з’ясувати, які саме переобладнання та яких саме конструктивних елементів приміщення кухні, ванної, туалету, кімнати відпочинку та на якому поверсі необхідно зобов’язати демонтувати кожного з відповідачів для їх приведення до попереднього стану. Також апеляційний суд зазначив, що наявний висновок судової експертизи не дає повної відповіді на ці запитання, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості встановити необхідні обставини та усунути недоліки рішення суду першої інстанції.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.09.2020р. у справі №442/2933/14-ц було зроблено висновок, що апеляційним судом при перегляді справи не встановлені фактичні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи та не забезпечено ефективне поновлення позивача у правах.

Так, суд касаційної інстанції нагадав, що додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв’язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Верховний Суд зауважив, що, фактично визнавши висновок експертизи неповним, суд апеляційної інстанції не вніс на обговорення сторін ані питання про допит експерта з метою усунення такої неповноти, ані питання про призначення у справі додаткової експертизи, що надало б можливість усунути неповноту розгляду справи, допущену судом першої інстанції.