Страхова компанія звернулася до суду з позовом про стягнення з особи страхового відшкодування в порядку регресу. Відповідно до обставин справи сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль SUZUKI SX4, а страховиком виплачено страхове відшкодування. Згідно з постановою старшого слідчого особа, керуючи автомобілем SUZUKI SX4, скоїла наїзд на пішохода, який перебігав проїжджу частину зліва направо відносно автомобіля у невстановленому для переходу місці.

Дорожньо-транспортна пригода трапилась через невиконання пішоходом вимог п. 4.14 ПДР. В діях водія відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, оскільки останній не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода. Кримінальне провадження за фактом ДТП за участю водія та пішохода закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія ознак злочину.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суди виходили з того, що необережність потерпілого (пішохода) не є підставою для покладення на нього відповідальності за шкоду, завдану джерелу підвищеної небезпеки.

З таким висновком погодився і Касаційний цивільний суд ВС. Суд касаційної інстанції зазначив, що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, виключається внаслідок непереборної сили та умислу потерпілого.

Суд вказав на те, що безумовною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності без вини є дія непереборної сили. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила - це подія, об’єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди.

Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками: надзвичайністю та невідворотністю. Обов`язок доведення непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція вини заподіювача шкоди.

ВС зазначив, що груба необережність потерпілого є підставою тільки для зменшення розміру відшкодування потерпілому за рахунок володільця джерела підвищеної небезпеки, однак не тягне за собою відповідальності потерпілого за заподіяння шкоди транспортному засобу. Перед потерпілим несуть обов’язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об’єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

У цій справі ВС погодився із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що необережність потерпілого (пішохода) не є підставою для покладення на нього відповідальності за шкоду, завдану джерелу підвищеної небезпеки (постанова від 11.12.2019 р. у справі № 601/1304/15-ц).