Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження наявності заборгованості суб’єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.12.2019р. у справі № 916/1727/17 та водночас нагадав наступне: як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у т.ч. здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб’єктами господарювання, означає відсутність в акту звірки юридичної сили документа, яким суб’єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

Також суд зазначив, що чинне законодавство України не містить вимоги про те, що акт звірки розрахунків повинен містити формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.