Водія не можна визнати винним за ст.130 КУпАП (керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння), якщо він діяв у стані крайньої необхідності.

Відповідне положення міститься у постанові Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.08.2020р. у справі №216/3754/20.

Обставини справи:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення водій керував транспортним засобом, маючи ознаки алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі, на що останній відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Водій не визнав свою провину, зазначаючи, що він діяв відповідним чином в стані крайньої необхідності.

Позиція суду:

Суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення, з огляду на наступне:

Водій в судовому засіданні вину не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він діяв в умовах крайньої необхідності доставляючи з дачі до лікарні свою дружину зі зламаною рукою. Крім того, з ними в машині перебували їх малолітні діти, тому він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

Випискою з медичної картки травматологічного відділення лікарні встановлено, що дружина водія знаходилась з того дня у стаціонарі лікарні з діагнозом закритий уламковий перелом правої променевої кістки зі зміщенням.

При цьому ст.18 КУпАП встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Приймаючи до уваги, що небезпека за викладених обставин не могла бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов’язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам, то водій відповідно до ст.17 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності.