Позивач оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 225 грн. за порушення п. 8.4 «в» ПДР України.

Відповідно до постанови позивач здійснив зупинку автомобіля в зоні дії знаку 3.34. «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.4 «в» ПДР України. Судами попередніх інстанцій установлено, що автомобіль позивача знаходився не безпосередньо на проїзній частині, а на тротуарі. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність постанови та скасували її. При цьому суди виходили з того, що дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» поширює свою дію виключно на дорогу, а не на тротуар, на якому знаходився автомобіль позивача.

КАС ВС з таким вирішенням спору не погодився, а дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Суд касаційної інстанції зазначив, що з обставин справи вбачається, що сторони по-різному розуміють і трактують саме зону дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». КАС ВС навів визначення термінів, що закріплено у п. 1.10 ПДР України:

– автомобільна дорога, вулиця (дорога) – частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу;

– край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) – видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки;

– проїзна частина – елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги;

– тротуар – елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Також КАС зазначив, що у ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що вулиця – автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів; проїзна частина – частина автомобільної дороги, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів; смуга відведення – земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги.

За результатом аналізу змісту значення вказаних вище термінів КАС дійшов висновку, що тротуар, як і проїзна частина, є складовими елементами дороги загалом. Тому дорога – це не лише проїзна частина, по якій рухається автомобільний транспорт, але й пішохідна зона, в тому числі й тротуар.

КАС вказав, що позивач, як і суди попередніх інстанцій, помилково вважають, що дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється виключно на проїзну частину вулиці (дороги), оскільки дія заборонного знаку поширюється на всю дорогу (той бік дороги, де встановлено знак), елементом якої є тротуар, саме зовнішній край якого обмежує дорогу по ширині. Тому КАС дійшов висновку, що дії позивача, які полягали у тому, що він залишив автомобіль на тротуарі в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 р. у справі № 686/13619/17).