Позивач оскаржив рішення про переміщення належного йому автомобіля на спеціальну стоянку (штраф майданчик). Відповідно до обставин справи автомобіль був зупинений інспекторами ДПС за порушення Правил дорожнього руху, а саме: була виявлена тріщина на передньому лобовому склі та не пройдений технічний огляд автомобіля. Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення штрафу, а також складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а автомобіль евакуйований на штраф майданчик.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що рішення про переміщення автомобіля було прийняте відповідачем відповідно до його повноважень та відповідно до закону.

Апеляційний суд дійшов інших висновків та позов задовольнив частково, скасувавши рішення інспектора ДПС щодо переміщення автомобіля на спеціальний майданчик. Апеляційний суд встановив, що зупинений відповідачем автомобіль позивача не перешкоджав дорожньому руху, знаходився поза межами асфальтового покриття дороги, тобто на узбіччі автодороги. Суд апеляційної інстанції зазначив, що за правилами ст. 265-2 КУпАП у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення можливе лише примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв. Доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку можливе за умови, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху. А у відповідача не було визначених законом підстав для переміщення автомобіля на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора.

У касаційній скарзі відповідач посилався на те, що транспортний засіб позивача переміщено у відповідності до вимог пункту 2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1102, оскільки тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених ст. 265-2 КУпАП, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення.

Касаційний адміністративний суд погодився з вирішенням спору судом апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до положень ч. 1 ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч. 1, 2, 3, 4, 6 і 7 ст. 121, ст. 121-1, 122-5, 126, ч. 1, 2, 3 і 4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля евакуатора.

ВС роз’яснив, що зазначене положення законодавства визначає два самостійних способи затримання транспортного засобу: блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик. При цьому обов`язковою умовою для прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку є встановлення того, що розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Відповідно до положень Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1102 та Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 р. № 77 тимчасове затримання транспортного засобу, що передбачає прийняття уповноваженою особою рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у випадку:

– якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху (п. 2 Порядку № 1102);

– якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху – робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною (п. 8.1. Інструкції № 77).

КАС ВС зазначив, що з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та зважаючи на обов’язковість вимог, зазначених у ст. 265-2 КУпАП, п. 2 Порядку № 1102 та п. 8.1. Інструкції № 77 щодо встановлення факту створення значних перешкод дорожнього руху як підстави для прийняття рішення саме про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик, що робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною, відповідачем прийнято оскаржуване рішення за відсутності визначених законодавством підстав (постанова від 11.11.2019 р. у справі № 554/10966/15-а).