ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ

Держпраці надало наступні роз'яснення, коли роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником, який відкликав свою заяву про звільнення:

Працівник, який бажає звільнитися, зобов'язаний попередити роботодавця письмово за два тижні.

Для цього необхідно подати заяву про звільнення, у якій зазначити підставу для розірвання трудового договору (ст.38 КЗпП) та бажану дату звільнення. Заяву слід підписати і проставити дату її складання, але двотижневий строк починають обчислювати з дати фактичного попередження роботодавця, а не з дати, зазначеної в заяві.

Одностороннє скорочення цього строку як працівником, так і роботодавцем, не допускається. Наприклад, роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку, якщо працівник не просить про це.

Якщо роботодавець відмовляється приймати заяву, працівник може її надіслати рекомендованим листом з повідомленням. Тоді датою, з якої вестиметься відлік строку попередження, буде дата вручення листа, зазначена у поштовому повідомленні. Заяву працівник може подати як у період роботи, так і в період відсутності на роботі (наприклад, у зв'язку з відпусткою або тимчасовою непрацездатністю).

Якщо після закінчення двотижневого строку працівник продовжує працювати і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може звільнити його на підставі поданої раніше заяви. Не можна звільнити працівника і в тому випадку, якщо працівник до закінчення двотижневого строку відкликає свою заяву про звільнення. Працівник може подати письмову заяву про відкликання раніше поданої заяви про звільнення за власним бажанням.

Проте роботодавець має право розірвати трудовий договір із працівником, який відкликав свою заяву про звільнення або вийшов на роботу після закінчення двотижневого строку з моменту її подання, якщо на місце цього працівника було запрошено іншого працівника, якому згідно із законодавством не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ч.2 ст.38 КЗпП). Це працівники, запрошені у порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч.5 ст.24 КЗпП, абзац другий п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).