Чинне трудове законодавство України не передбачає строку давності, після спливу якого працівник втрачає право на додаткову соціальну відпустку на дітей.

Тому якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом за попередній рік або за кілька попередніх років, тоді він має право використати цю відпустку, а при звільненні (незалежно від підстав) йому мають виплатити компенсацію за всі невикористані дні таких відпусток.

Працівник, який працює за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах, а тому має право на оплачувану щорічну відпустку. Також відсутні підстави для надання працівникам-сумісникам соціальної відпустки на дітей за ст.19 Закону України «Про відпустки».

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівнику сум у встановлені строки, тоді за відсутності спору про їхній розмір роботодавець повинен виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).