Міністерство юстиції України надало наступне роз’яснення про те, як може відбутися розподіл боргових зобов'язань між колишнім подружжям:

1. За яких умов борги за кредитним договором одного з подружжя під час розлучення підлягають поділу між уже колишнім подружжям?

Є кілька фундаментальних ознак, які визначальні та обов'язково враховуються під час розгляду такого питання.

По-перше, кредитний договір повинен бути укладений під час шлюбу. Якщо кредитний договір укладений до шлюбу, тоді це кредитне зобов’язання залишається лише за тим із подружжя, хто його уклав, навіть, якщо чоловік чи жінка брали кредит на придбання помешкання, де згодом жили разом.

Далі з’ясовуємо, чи укладено цей договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя. Ключовим критерієм у даному випадку є інтереси сім’ї. У разі якщо, наприклад, чоловік уклавши відповідний договір, отримує кредит на лікування дитини, тоді у дружини виникає зобов’язання щодо повернення цих коштів разом із чоловіком. Або ж дружина уклала договір іпотеки для купівлі помешкання, котре використовується як місце проживання подружжя, і це майно при розлученні підлягатиме розподілу. Адже ч.4 ст.65 Сімейного кодексу України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.12.2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» висловив правову позицію, яка полягає в тому, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.

Однак, якщо грошові кошти отримані чоловіком чи дружиною для власних потреб, тоді таке боргове зобов’язання розподілу не підлягає. Наприклад, відомі факти, коли один із подружжя брав кредит на купівлю автомобіля для себе і продовжував ним користуватися після розлучення. Тоді на тому з подружжя і залишається обов’язок сплатити кошти за таким кредитом.

І остання ознака: чи одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов'язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя. Бувають випадки, коли кредит взятий дружиною для будівництва житлового будинку, але він був використаний як капіталовкладення для розвитку її власного підприємства, яке вона створила ще до укладення шлюбу. Після розлучення їй залишилося підприємство і, звичайно, борги за цим кредитним договором. Як бачимо, кредит взятий на будівництво будинку не був використаний за призначенням в інтересах сім’ї.

2. Яким чином можна себе захистити від проблем з розподілом боргів у майбутньому?

За спільною згодою подружжя може укласти шлюбний договір, у якому варто детально зазначити умови, що врегульовують майнові відносини між ними. Серед інших пунктів необхідно прописати порядок користування грошовими коштами та визначити, кому з подружжя і в якому розмірі може перейти борг по кредиту, іпотеці тощо. Крім того, може бути також вказана деталізація виду кредитних зобов’язань. Наприклад, якщо кредитний договір був укладений з метою оплати послуг за навчання одного з подружжя, тоді зобов’язання щодо повернення грошових коштів покладається на того, хто навчався.