У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.04.2021р. у справі №266/3163/16-ц зазначено, що при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв'язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (п.2, 3 ст.23 КЗпП), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У чинному законодавстві України передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Отже, настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв'язку із закінченням строку.

З урахуванням вказаного вище Державна служба України з питань праці вважає, що на період відсторонення основного працівника на його посаду може бути прийнято за строковим трудовим договором іншого працівника, який отримав обов'язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Працівник, який уклав строковий трудовий договір, після закінчення строку відсторонення основного працівника підлягає звільненню.