Міністерство юстиції України надало наступне роз’яснення щодо пропуску спадкоємцями строку для прийняття спадщини:

В Україні встановлено строк для прийняття спадщини – 6 місяців із моменту її відкриття (з дня смерті спадкодавця). Однак часто спадкоємці звертаються до нотаріуса пізніше, через що отримують відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Особі, яка не встигла прийняти спадщину в 6-місячний строк, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття.

На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред’являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають щодо нерухомого майна.

Додатковий строк може бути встановлено з таких підстав:

– за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;

– на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються:

– тривала хвороба спадкоємців;

– перебування спадкоємця тривалий час за межами України;

– відбування покарання в місцях позбавлення волі;

– перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;

– необізнаність спадкоємця про наявність заповіту;

– велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

– складні умови праці, які, зокрема, пов’язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними, тощо.

При цьому суди до уваги беруть переважно письмові докази: довідки медичних установ про стан здоров’я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини суди не визнають:

– юридичну необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

– необізнаність особи про наявність спадкового майна;

– похилий вік позивача;

– непрацездатність позивача;

– встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю);

– невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;

– відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

– несприятливі погодні умови.

Згідно з Законом «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.