Квитанції платіжного терміналу (копії таких квитанцій) не є первинним документом у розумінні п. 44.1 ст. 44 ПК України, а тому на сьогодні відсутній обов'язок зберігання таких квитанцій чи їх копій протягом терміну, встановленого п. 44.3 ст. 44 ПК України. Про це йдеться в індивідуальній податковій консультації ДПС від 12.03.2020р. № 1010/6/99-00-05-04-01-06/ІПК.

Враховуючи положення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та відповідно до листа НБУ від 28.11.2019р. № 57-0007/62082, електронний платіжний засіб (далі – «ЕПЗ») є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).

Тобто, квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».